Поповнення колекції каменю Науково-дослідного геолого-мінералогічного музею КНУ зразками з Республіки Хорватія
Колекція каменю поповнилася зразками привезеними директоркою музею під час подорожі в Республіку Хорватію. Це перші зразки каменю з цього регіону, які поповнять полиці вітрин у виставковій залі музею.
Зразки діагностовано науковою групою у складі директорки музею Наталії КОЛОСОВСЬКОЇ, доктора геологічних наук, професора, професора кафедри геології та екології Анатолія БЕРЕЗОВСЬКОГО та кандидата геолого-мінералогічних наук, завідувача відділом проблем екологічної геології і розробки рудних родовищ Державної наукової установи «Центр проблем морської геології, геоекології і осадового рудоутворення НАН України» Владислава ІВАНЧЕНКА.
Зразки з КАНЬОНУ ПАКЛЕНИЦЯ, який розташований в гірському масиві ВЕЛЕБІТ, що представлений мезозойськими карбонатними породами.
На фото вище зразок Вапняку хемогенного прихованокристалічного з примазками манганокальциту. Цікаві брекчії, утворені уламками давніших юрських і крейдових вапняків, зцементованих карбонатним матеріалом різного типу.
Вапняковий конгломерат зцементований перекристалізованим кальцитом (цемент базального типу).
Пориста карбонатна осадова брекчія з контактним типом цементу.
Безпосередньо біля південного схилу гірського масиву ВЕЛЕБІТ розташований МАСЛЕНИЦЬКИЙ МІСТ (Maslenički most), біля якого був відібраний Мергелистий вапняк з тріщинами усихання.
Поблизу національного парку ПЛІТВІЦЬКІ ОЗЕРА був відібраний Вапняк хемогенний прихованокристалічний.
З карстового плато БІОКОВО на висоті 1228 м над рівнем моря біля скляної оглядової платформи у формі підкови, що винесена над урвищем на горі Біоково (Skywalk Biokovo) відібраний зразок Вапняку хемогенного вивітрилого.
На узбережжі Адріатичного моря на острові Хвар знайдений цікавий валун окременілого вапняку, просвердлений молюсками-камнеточцями Lithophaga (рід свердлильних двостулкових молюсків родини мітілідових) та пошкоджений свердлильними морськими губками.
Хорватські знайомі люб’язно подарували знайдену ними мушлю Tonna galea (Linnaeus, 1758) з острова Хвар діаметром близько 15 см, яка доповнить колекцію мушель музею.
Сподіваємося що відвідувачам сподобаються нові зразки каменю які вони побачать після відновлення та відкриття музею, що наразі законсервований.