Криворізький національний університет

79 річниця визволення Кривого Рогу від нацистських загарбників

У долині р. Інгулець готувалася велика битва за Кривбас. Проти радянських військ діяло 20 фашистських дивізій, із яких – 3 танкових і 4 – моторизованих. Бої на підступах до Кіровограду і Кривого Рогу не вщухали до 20 грудня. Німці не хотіли здавати зайнятий ними Кривбас, однією із причин було їх небажання втрачати місто, де були поклади марганцю – Нікополь, бо із нього вони виготовляли броню для бойової техніки. Кожна точка міста під час визволення перетворювалася на свого роду оборонний об’єкт, особливо цінувалися криворізькі височини.

Протягом 3-5 грудня 1943 року йшли запеклі бої за Курган-могилу Баба, заввишки як дев’ятиповерховий будинок: звідти можна було продивлятися оборону на 30 кілометрів у різні сторони. Радянським військовим вдалося відбити важливий стратегічний об’єкт.
Ширина фронту була 280 кілометрів, глибина – 120 кілометрів. Швидкість наступу радянських військових була 4 кілометри на добу. Наступу заважав не лише німецький опір, а і страшне бездоріжжя, солдатам і місцевому населенню боєприпаси доводилося нести на собі.
Ворог чинив шалений опір. Контратаками намагався відкинути просування наших військ. Безпосередньо у Кривому Розі утримували оборону частини 5-ти піхотних та 2-х танкових дивізій 6-ї польової армії Вермахту. Труднощі просування посилювала і негода. Жахливе бездоріжжя, багнюка, у якій буксували навіть трактори і тягачі, заважали пресуватися, переслідувати ворога, перекривати шляхи його відступу. Перемагати негоду допомагали місцеві жителі. За допомогою криворіжців радянські воїни переносили снаряди і патрони від позиції до позиції на десятки кілометрів. Також для забезпечення бойових дій Радянської армії використовувалась транспортна авіація, за допомогою якої перевозились сотні тон боєприпасів та продовольства.
5 лютого звільнили Апостолове, через 3 дні – Нікополь. 17 лютого розпочалися безпосередньо бої за Кривий Ріг. Тоді загинуло більше 30 000 радянських воїнів. 75 000 зазнали поранень. Після визволення міста працювало 69 шпиталів.

А 21 лютого 1944 року звільнили залізничну станцію Довгинцеве, Соцмісто, Зелене містечко. 22 лютого звільнили історичний центр – площу Визволення та прилеглі території. 22 лютого вважають Днем визволення. Повністю всю територію Кривого Рогу, за словами співробітниці краєзнавчого музею Євгенії Левченко, звільнили 8 березня 1944-го року. 18 радянських воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу. 22 військових з’їдання – назви криворізьких.

Останні населені пункти Криворізького району звільнили 8-10 березня 1944 року. У звільненні Криворізького залізорудного басейну брали участь партизани, підпільники і місцеве населення.

Було створено вигідні умови для наступу з метою визволення Правобережної України. Тобто визволення Кривбасу – це важливий пазл у мозаїці Визволення всієї України та наближення довгоочікуваної перемоги. 
За блискавично проведену Нікопольсько-Криворізьку операцію війська 22 дивізії, бригади, полки та окремі батальйони, особистий склад яких відзначився в боях, були удостоєнні почесного найменування «Криворізькі». Тисячі солдат і офіцерів були представлені до урядових нагород. Протягом лютого 1944 р. гітлерівські війська втратили вбитими та полоненими близько 45 тис. солдатів та офіцерів, велику кількість бойової техніки, озброєння та автотранспорту. 12 дивізій 6-ї польової армії, у тому числі 3 танкові та 1 моторизована, зазнали чималих втрат.

Перемога під Кривим Рогом була не лише довгоочікуваною, але і стратегічно важливою. Завдяки вдало проведеній Нікопольсько-Криворізькій операції війська 4-го Українського фронту зосередились на визволенні Криму. Визволенням Кривого Рогу закінчився перший етап визволення Правобережної України.
Історія – це пам’ять та фундамент для майбутнього. Який не був страшний ворог – німецькі загарбники, але був переможений. І внесок українського народу у перемогу над нацизмом величезний. Як і велика ціна, яку ми заплатили , так і внесок у визволення та перемогу загалом.
Так само  переможемо і рашистських окупантів, бо ми на своїй землі. І правда за нами. Віримо в Україну! Все буде Україна! Дякуємо нашим захисникам та захисницям!