23 травня - ДЕНЬ ГЕРОЇВ. Підбито підсумки тематичного конкурсу есе серед студентів «Нашийник раба завжди легше обладунків воїна»
23 травня Україна відзначає День Героїв.
Це свято було запроваджене на честь усіх захисниць та захисників України, які протягом багатьох століть боролися за її незалежність та територіальну цілісність і продовжують робити це нині.
Рішення запровадити свято було ухвалено під час II Великого збору Організації українських націоналістів 1941 року. Дату обрали на честь видатного громадського діяча, командира збройних сил, ідеолога українського націоналізму Євгена Коновальця. 23 травня 1938 року його підступно вбили в Роттердамі. Також цей весняний місяць виявився трагічним і для кращих борців за свободу нашої держави – Симона Петлюри та Миколи Міхновського. День Героїв завжди вшановували на території інших держав представники української діаспори. В УРСР його святкували підпільно, але зі здобуттям Україною незалежності свято почало набувати все більшого розголосу. Особливо важливим воно стало після початку російсько-української війни, коли нові герої боронять рідну Батьківщину від московського нашестя.
День Героїв – свято величі духу борців за волю України – є символом незборимості Української Нації.
На вшанування українських Героїв секцією філософії кафедри ПСГО проведено конкурс есе «Нашийник раба завжди легше обладунків воїна». У конкурсі взяли участь студенти 1 та 2 курсів. Найкращі роботи представили: Дарина Коваленко (М-23), Влада Войта, Поліна Зіньковська, Ігор Мазуренко, Олександра Хоміч (ЦБ-23); Денис Білий, Юлія Боброва, Євген Калюжний, Анна Коноваленко, Дмитро Лєхман, Наталія Секрет, Дмитро Герасимчук, Віталій Плахін (МТ-22); Олег Потурило, Ігор Чувашов (ЕЕМ-23), Анастасія Кривенко, Софія Донченко, Данило Блинза, Ганна Забелова, Єлизавета Сергєєва, Марина Міщенко (ПР-22).
В есе, написаних у тому числі студентами, що пережили жахи окупації, підкреслюється шляхетність, мужність та людяність українських воїнів, на противагу ницості московітів: «росіяни продемонстрували свою справжню сутність – сутність загарбника, раба імперських амбіцій. Вони несли смерть і руйнування... Їхня жорстокість та варварство не мали меж… Натомість українські воїни постали перед нами як справжні герої. Я пам’ятаю, як тікаючи від окупації, ми натрапили на українських військових, що відвели нас до свого будинку. Коли почався обстріл, сховали нас в укритті, а самі були десь зверху, а потім годували нас довгоочікуваним хлібом і ділились з дітьми шоколадом».
Особливо акцентується авторами есе, що «по-справжньому вільною може бути тільки сильна людина, яка не боїться обрати обладунки воїна і відстоює свободу та справедливість». Підкреслюється, що «наші воїни є прикладом незламності і мужності. Їхній дух і відвага надихають і нагадують, що ми не маємо права здаватися. Кожен їхній успіх – це крок до Перемоги, і ми маємо пам’ятати про це щодня: бути сильними, бути героями, підтримувати один одного і не боятися боротися за своє майбутнє». Адже «вибір на користь свободи має не тільки політичний, але й глибокий моральний та духовний вимір». «Справжнє життя, незалежне життя, повне сенсу і гідності, можливе лише тоді, коли ми обираємо свободу і готові боротися за неї, до кінця. Лише ми є творцями свого життя, життя своєї країни і свого народу».
Твір С. Донченко поданий у поетичній формі:
«В очах – покора, в душі – тиша нічна,
Здається, що легший нашийник – за зброю лицаря.
Та правда глибока, як море синє,
Бо легкість ця – лише тінь темряви, оманлива.
Немає в раба ані волі, ані мрії ясної,
Його шлях у пітьмі, без мети, без дороги.
Обладунки воїна, важкі, виблискують,
Вони захищають серце, яке б’ється гаряче.
Він йде на бій, знаючи ціну свободи,
Його дух незламний, його сила – у боротьбі».
Сердечно дякуємо всім учасникам конкурсу!
Щира вдячність та пошана тим, хто без вагань поклав своє серце до ніг Матері-України, чий героїчний чин є прикладом для майбутніх поколінь. Нехай на нашій рідній землі, освяченій кров’ю Героїв, знову запанує мир і злагода.
З Днем Героїв!
Слава Україні!
Героям Слава!
Організатори конкурсу: професор Тетяна Цимбал,
доценти Олена Моргун, Катерина Шурупова