Гірничо-металургійний факультет

Вул. Гірничих інженерів, 37

(056)409-61-20, (056)409-61-24

gme@knu.edu.ua

Про факультет

Мета факультету полягає в підготовці фахівців, що володіють широким спектром компетентностей, аналітичних і практичних навичок. В основі освітніх програм гірничо-металургійного факультету (ГМФ) лежить синтез світового досвіду і кращих вітчизняних традицій підготовки професіоналів для вказаних галузей промисловості. Викладання теоретичних і прикладних дисциплін на факультеті проводиться на найвищому рівні у дусі академічних традицій університетської освіти. Спираючись на кращі вітчизняні досягнення в підготовці кадрів вищої кваліфікації університетського рівня, факультет прагне формувати у здобувачів компетентності, що відповідають стандартам провідних світових центрів підготовки кадрів для гірництва та металургії. Особливістю навчання здобувачів на факультеті є акцент на формування у випускників цілісного, системного погляду на проблеми гірничо-металургійного комплексу у поєднанні з придбанням теоретичних знань та програмного результату. Особлива увага приділяється розвитку комунікативного досвіду у випускника. Перевагою факультету є формування в процесі навчання у здобувачів навичок лідерства, професійного переконання, кар'єрного росту.
Своє стратегічне завдання факультет бачить в підготовці гірничо-металургійної еліти нового зразка як за якістю академічних знань, практичних умінь так і за своїми ціннісними орієнтирами, серед яких на першому місці - честь, гідність, свобода, патріотизм. Ми додаємо максимум зусиль, щоб допомогти здобувачам опановувати в цьому все необхідне.
Гірничо-металургійний факультет пропонує повний цикл навчання на усіх східцях вищої освіти: бакалаврат, магістратура, аспірантура та докторантура. Для тих, хто бажає підвищити свій професійний рівень або ж придбати нову кваліфікацію, ми пропонуємо програми другої вищої освіти.
Високу якість викладання, що базується на високому професійному рівні, забезпечує професорсько-викладацький склад кафедр факультету: академіки, члени-кореспонденти Академії гірничих наук, професори, доценти. Щорічно вони публікують велику кількість монографій і навчальних посібників, методичних вказівок, проводять фундаментальні та прикладні дослідження і отримують десятки патентів на винаходи, які затребувані в професійному співтоваристві. Співробітники факультету підтримують тісні зв’язки з коледжами та ліцеями, де навчається молодь за спеціальностями гірничо-металургійного спрямування. Завдяки цьому випускники цих закладів мають виняткову можливість продовжити навчання за спеціальностями Гірництво, Металургія та Цивільна безпека у Криворізькому національному університеті на місцях державного замовлення.
Надійним критерієм якості освіти є те, що випускники факультету завжди затребувані. Стійкий інтерес працедавців до випускників факультету гарантує переваги в отриманні високих позицій при працевлаштуванні. В процесі навчання здобувачи проходять практику на гірничо-збагачувальних комбінатах, підприємствах з підземного видобутку корисних копалин, заводах, в проектних установах, великих приватних компаніях, де отримують і робітничі професії.
Ми дуже прагнемо щоб наші випускники досягли значного успіху в житті, у професійній сфері, мали можливість в майбутньому матеріально та духовно процвітати.
Історична довідка. В двадцятих роках минулого століття на території Криворізького басейну гірничорудна промисловість була в стані повного розвалу. Основна проблема − відновлення затоплених шахт, які не експлуатувалися під час громадянської війни. З 24 тисяч робітників, які розробляли надра Криворізького басейну в 1913 р., до 1920 р. залишилося близько 600 гірників різних професій. На весь басейн було 10 техніків і гірничих інженерів. У зв’язку з цим Укрголовпрофосвітою було ухвалено рішення про відкриття в Кривому Розі вечірнього робітничого технікуму для підготовки технічних кадрів для Криворізького та Нікополь-Марганецького басейнів. 4 жовтня 1922 р. прийнято вважати датою заснування Криворізького гірничорудного інституту (Криворізького національного університету) і гірничого відділення (гірничо-металургійного факультету).
Спочатку викладачами були досвідчені інженери, які працювали на рудниках Кривбасу. Для студентів-гірників читався загальний курс дисциплін гірничого виробництва − «гірниче мистецтво». У 1926 р. перші дипломні проекти захистили 11 здобувачів.
Період другої світової війни для факультету був складним часом випробувань, але підготовка гірничих інженерів не припинялася. Більш того, у першій половині 1943 р. інтенсивність підготовки кадрів різко зросла у зв’язку з тим, що студенти гірничого профілю, враховуючи їх важливість для оборонної промисловості, були звільнені від призову в армію.
Протягом існування факультету його керівниками були видатні організатори навчального процесу, відомі фахівці гірничодобувної промисловості та науковці. На жаль, немає відомостей про деканів, а також про багатьох викладачів, які працювали на гірничому відділенні протягом 1922−1929 рр.
Починаючи з 1930 р. до 2019 р. факультет очолювали: Г. Б. Римша (1930−1931), М. М. Бринза (1932−1933), М. С. Шеляков (1933−1936), М. В. Міщенко (1936 р.), М.І. Савостін (1937−1938), О. І. Стешенко (1938−1939), М. І. Носаль (1939−1942, 1943−1946), І. С. Панчев (1942−1943), Ю. С. Ляліков (1944 р.), В. В. Беседін (1944 р., 1947−1951), В. А. Мельников (1944−1946), Л. М. Коржук (1946 р.), А. М. Епштейн (1946−1947), М. В. Гумінський (1951−1953), С. Є. Нікулін (1953−1955), В. К. Мартинов (1955−1962), Ю. П. Астаф’єв (1962−1966), М. І. Дядєчкін (1966−1970), В. І. Сільченко (1970−1977), М. А. Волинець (1977−1980), О. Я. Хівренко (1980−1998), М. М. Пижик (1998−2011), В. О. Калініченко (2011−2013), Б. М. Андрєєв (2013−2014), Н. Ю. Швагер (2014-2019). З 2019 р. і до сьогодні факультет очолює І.П. Кушнерьов.
У різні роки на гірничо-металургійному факультеті працювало і працює багато талановитих фахівців, які згодом стали видатними організаторами гірничодобувної та металургійної промисловості (М. М. Бринза), відомими вченими, академіками Національної академії наук України (Г. М. Малахов, М. А. Старіков), академіками Академії гірничих наук України (В. Ф. Бизов − президент АГНУ протягом 1991−2011 рр., Ю. П. Капленко − віце-президент, П. Й. Федоренко, В. О. Щелканов, Ю.Г. Вілкул, Г.В. Губін, В.О. Калініченко, Т.А. Олійник, С. О. Жуков, Б.М. Андрєєв та ін. ), лауреатами державних премій СРСР та України: В. Ф. Бизов, Г. М. Малахов, П. Д. Петренко, П. Й. Федоренко, Ю.Г.Вілкул, О.І. Храпко, Дійсний президент АГНУ з 2011 р.- Ю. Г. Вілкул .
Факультет завжди славився своїми досягненнями як у підготовці фахівців високої кваліфікації, так і в розвитку гірничої й металургійної науки та гірничодобувної галузі. Ще в ІІ половині минулого століття здобула визнання школа академіка Г. М. Малахова. Розроблена ним теорія випуску руди під обваленими породами була впроваджена на рудниках Кривбасу й постійно розвивалась його послідовниками: П. Д. Петренком, В. Р. Безухом, М. І. Кудрявцевим, В. О. Коржем, О. Я. Хівренком. Професор Ю. П. Капленко зробив значний внесок в оптимізацію параметрів свердловинної відбійки руди. Уже більше 20 років з використанням його методики розраховують параметри відбійки руди на шахтах Кривбасу. Професор В. О. Щелканов − відомий фахівець з оптимізації параметрів сумісно відкрито-підземної розробки в умовах глибоких кар’єрів Кривбасу. Значний внесок у технологію розробки руд із закладкою камер зробив професор Г. Т. Фаустов. Школа проф. М.І.Ступніка. відома дослідженнями та розробками технологічних схем відпрацювання рудних родовищ складного генезису.
Під керівництвом проф. В.О. Калініченка наукова школа займається удосконаленням технології випуску рудної маси. Школа проф. П.Й. Федоренка відома розробкою ряду технологічних методів керування якістю підірваної гірничої маси, удосконаленням маркшейдерсько-геодезичних робіт при видобутку корисних копалин. Школа професора А.О. Гуріна займається розробкою схем та дослідженням параметрів вентиляційних систем глибоких залізорудних шахт, попередженням звітрювання пилу з поверхні шламосховищ. Професор О.Є. Лапшин відомий фахівець з дослідження вентиляційних і аспіраційних систем корпусів дробильних та збагачувальних фабрик, розробки теплового режиму та нормалізації мікроклімату. Професор Б.М. Андрєєв та його школа вирішує проблеми шахтного та підземного будівництва, розробляє технології та параметри вибухової відбійки при добуванні руд. Школа проф. Г.В.Губіна відома дослідженнями в області розробки екологічно-безпечних технологій переробки залізних руд.
Факультет переживав кілька етапів реорганізації. З 2017 р. на гірничо-металургійному факультеті три спеціальності: 184 Гірництво, 136 Металургія, 263 Цивільна безпека, 101 «Екологія» та 103 Науки про Землю (Геологія).
Спеціальність «Гірництво» за освітніми програмами включає:

  • Перший (бакалаврський) рівень: ОПП Гірництво (підземна розробка родовищ корисних копалин, відкриті гірничі роботи, шахтне та підземне будівництво, маркшейдерська справа, збагачення корисних копалин)
  • Другий (магістерський) рівень:

- ОПП Підземна розробка родовищ корисних копалин,
- ОПП Відкриті гірничі роботи,
- ОПП Шахтне та підземне будівництво,
- ОПП Маркшейдерська справа,
- ОПП Збагачення корисних копалин.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень: ОНП Гірництво (підземна розробка родовищ корисних копалин, відкриті гірничі роботи, шахтне та підземне будівництво, маркшейдерська справа, збагачення корисних копалин)
Спеціальність «Металургія» за освітніми програмами включає:

  • Перший (бакалаврський) рівень: ОПП Металургія
  • Другий (магістерський) рівень:

- ОПП Металургія чорних металів,
- ОПП Ливарне виробництво чорних та кольорових металів і сплавів.
Спеціальність «Цивільна безпека» за освітніми програмами включає:

  • Перший (бакалаврський) рівень:
    • ОПП Охорона праці
    • ОПП Цивільна безпека
  • Другий (магістерський) рівень: ОПП Цивільна безпека

Спеціальність «Науки про Землю» за освітніми програмами включає:

  • Перший (бакалаврський) рівень: ОПП Науки про Землю (геологія)
  • Другий (магістерський) рівень: ОПП Геологія

Спеціальність «Екологія» за освітніми програмами включає:

  • Перший (бакалаврський) рівень: ОПП Екологія
  • Другий (магістерський) рівень: ОПП Екологія.Навчальний процес на факультеті забезпечують 70 кваліфікованих викладачів, серед яких – 10 академіків АГНУ, 17 професорів, докторів наук, 35 доцентів, кандидатів наук.

За роки існування завершили повний цикл навчання тисячі випускників факультету, вони отримали повну вищу освіту та дипломи бакалаврів, спеціалістів, магістрів.