Гірничо-металургійний факультет

вул. Пушкіна, 37, м. Кривий Ріг, Україна, 50002

тел.: (056)409-61-20, (056)409-61-24

e-mail: dekan_gf@knu.edu.ua

Про факультет

Історична довідка

Після встановлення радянської влади на території Криворізького басейну (1920 р.) гірничорудна промисловість була в стані повного розвалу. Основна проблема − відновлення затоплених шахт, які не експлуатувалися під час громадянської війни. З 24 тисяч робітників, які розробляли надра Криворізького басейну в 2013 р., до 1920 р. залишилося близько 600 гірників різних професій. На весь басейн було 10 техніків і гірничих інженерів. У зв’язку з цим Укрголовпрофосвіта було ухвалено рішення про відкриття в Кривому Розі вечірнього робітничого технікуму для підготовки технічних кадрів для Криворізького та Нікополь-Марганецького басейнів. 4 жовтня 1922 р. прийнято вважати датою заснування Криворізького гірничорудного інституту (Криворізького національного університету) і гірничого відділення (гірничого факультету).

Спочатку викладачами були досвідчені інженери, які працювали на рудниках Кривбасу. Для студентів-гірників читався загальний курс дисциплін гірничого виробництва − «гірниче мистецтво». У 1926 р. перші дипломні проекти захистили 11 студентів.

Період другої світової війни для факультету був складним часом випробувань, але підготовка гірничих інженерів не припинялася. Більш того, у першій половині 1943 р. інтенсивність підготовки кадрів різко зросла у зв’язку з тим, що студенти гірничого профілю, ураховуючи їх важливість для оборонної промисловості, були звільнені від призову в армію.

Протягом існування гірничого факультету його керівниками були видатні організатори навчального процесу, відомі фахівці гірничодобувної промисловості та науковці. На жаль, немає відомостей про деканів, а також про багатьох викладачів, які працювали на гірничому відділенні протягом 1922−1929 рр.

Починаючи з 1930 р. до 2014 р. факультет очолювали Г. Б. Римша (1930−1931), М. М. Бринза (1932−1933), М. С. Шеляков (1933−1936), М. В. Міщенко (1936 р.), М.І. Савостін (1937−1938), О. І. Стешенко (1938−1939), М. І. Носаль (1939−1942, 1943−1946), І. С. Панчев (1942−1943), Ю. С. Ляліков (1944 р.), В. В. Беседін (1944 р., 1947−1951), В. А. Мельников (1944−1946), Л. М. Коржук (1946 р.), А. М. Епштейн (1946−1947), М. В. Гумінський (1951−1953), С. Є. Нікулін (1953−1955), В. К. Мартинов (1955−1962), Ю. П. Астаф’єв (1962−1966), М. І. Дядєчкін (1966−1970), В. І. Сільченко (1970−1977), М. А. Волинець (1977−1980), О. Я. Хівренко (1980−1998), М. М. Пижик (1998−2011), В. О. Калініченко (2011−2013), Б. М. Андрєєв (2013−2014). З 2014 р. і до сьогодні факультет очолює Н. Ю. Швагер.

У різні роки на гірничому факультеті працювало багато талановитих фахівців, які згодом стали видатними організаторами гірничодобувної та металургійної промисловості (М. М. Бринза), відомими вченими, академіками Національної академії наук України (Г. М. Малахов, М. А. Старіков), академіками Академії гірничих наук України (В. Ф. Бизов − президент АГНУ протягом 1991−2011 рр., Ю. П. Капленко − віце-президент, П. Й. Федоренко, В. О. Щелканов), лауреатами державних премій СРСР та України: В. Ф. Бизов, Г. М. Малахов, П. Д. Петренко, П. Й. Федоренко, О. І. Храпко, Ю. Г., а також Вілкул – дійсний президент АГНУ з 2011 р.

Гірничий факультет завжди славився своїми досягненнями як у підготовці фахівців високої кваліфікації, так і в розвитку гірничої науки та гірничодобувної галузі. Ще в ІІ половині минулого століття здобула визнання школа академіка Г. М. Малахова. Розроблена ним теорія випуску руди під обваленими породами була впроваджена на рудниках Кривбасу й постійно розвивалась його послідовниками: П. Д. Петренком, В. Р. Безухом, М. І. Кудрявцевим, В. О. Коржем, О. Я. Хівренком. Професор Ю. П. Капленко зробив значний внесок в оптимізацію параметрів свердловинної відбійки руди. Уже 20 років з використанням його методики розраховують параметри відбійки руди на шахтах Кривбасу. Професор В. О. Щелканов − відомий фахівець з оптимізації параметрів сумісно відкрито-підземної розробки в умовах глибоких кар’єрів Кривбасу. Значний внесок у технологію розробки руд із закладкою камер зробив професор Г. Т. Фаустов.

На сьогодні спеціальність «Гірництво» поділена на такі спеціалізації:

- підземна розробка родовищ корисних копалин,

- відкриті гірничі роботи,

- охорона праці в гірничому виробництві,

- шахтне і підземне будівництво,

- маркшейдерська справа,

- збагачення корисних копалин.

Навчальний процес на факультеті забезпечують 70 кваліфікованих викладачів, серед яких – 15 професорів, докторів наук, 37 доцентів, кандидатів наук.

Група викладачів під керівництвом відомих науковій спільноті В. Ф. Бизова, Г. В. Губіна, М. М. Бережного у 2001 р. провела успішне ліцензування нових для університету спеціальностей. Того ж року створено металургійний факультет.

З 1 вересня 2001 р. навчання почали перші студенти денного відділення факультету за спеціальностями «Металургія чорних металів», «Збагачення корисних копалин», «Обробка металів тиском», «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів», «Металургійне обладнання».

У різні часи функціонування металургійного факультету його деканами були досвідчені вчені: к.т.н., професор В. В. Покотій, к.т.н., професор В. В. Ткач.

За роки існування завершили повний цикл навчання понад 1500 випускників факультету, вони отримали повну вищу освіту та дипломи спеціалістів і магістрів.

Факультет переживав кілька етапів реорганізації. Сьогодні всі студенти спеціальності «Металургія» навчаються на гірничо-металургійному факультеті, утвореному у 2017 р.

Доцент кафедри металургії чорних металів і ливарного виробництва, к.т.н. Л. Н. Саітгареєв обіймає посаду заступника декана гірничо-металургійного факультету й опікується всіма студентами спеціальності «Металургія».